Експерти радять:
-
дізнатися, що вже знає та відчуває дитина (але застерігають не починати таку розмову перед сном, в жодному разі не применшувати її занепокоєння, а також з повагою ставитися до емоцій);
-
зберігати спокій під час розмови та намагатися переконати дитину, що вона перебуває у безпеці та під захистом батьків;
-
плекати співчуття, а не упереджене ставлення: варто пам’ятати, що маленькі справи теж надзвичайно важливі;
-
вчити дитину допомагати іншим, розповідати їй про приклади взаємопідтримки;
-
завершити розмову з турботою, щоби дитина була у стані спокою: покажіть дитині, що ви залучені до її емоційного стану та співпереживаєте, готові у будь-який момент підтримати і допомогти;
-
надалі регулярно дізнаватися, як дитина почувається, а в разі необхідності навчити її виконувати вправи на діафрагмальне дихання;
-
обмежити для дитини доступ негативних новин та відволікати її приємними справами (прогулянки, ігри тощо);
-
дбати про себе, щоби почуватися спокійно та бути для дитини взірцем – спробуйте виділити час на справи, які сприяють відновленню вашого ресурсу.
