ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ «ЄВГЕН ГРЕБІНКА – 210»
Письменник Євген Гребінка народився 2 лютого 1812 року та прожив 36 років.
Майже половину життя займався літературною діяльністю.
За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань.
-
Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту. Батько Євгена був дрібним поміщиком, штаб-ротмістром, відставним офіцером, учасником війни 1812 року, а мати була нащадком звитяжного запорозького роду Чайковських. Початкову освіту хлопець здобував вдома. З 1825 навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де й почав писати вірші.
-
1829 року розпочав перекладати українською поему Олександра Пушкіна “Полтава”. Разом з товаришами-гімназистами створював студентську бібліотеку, видавав рукописні журнали “Аматузія” та “Пафія”.
-
1831 року, після закінчення гімназії, Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у “Записках студента”. Цього ж року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір “Рогдаев пир”.
-
1834 року Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: “Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом’яною покрівлею маленького будиночка”.
-
У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою. До того ж у 1843 році він супроводжував Шевченка у подорожі рідною землею після 14-річної розлуки з Україною.
Поговорюють, що натхненням для образів і деталей у своїх ранніх творах Шевченко завдячує саме українським творам Гребінки. Нарешті у своєму останньому прижиттєвому виданні роману “Чайковський” Гребінка залишив епіграфи, якими були уривки з віршів Шевченка, який на той час був засуджений режимом царя Миколи І.
Також завдяки ініціативі Гребінки у 1840 році вийшло перше видання “Кобзаря”. Загалом, саме Гребінка на своїх домашніх літературних вечорах познайомив Тараса Шевченка з представниками інтелектуальної еліти, які пізніше зіграли неабияку роль у звільненні поета з кріпацтва.
-
Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу “Отечественные записки”. Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах “Ластівка”.
Це була важлива подія у становленні українського літературного слова, оскільки на сторінках одного альманаху зібралися твори Шевченка, Котляревського, Квітки, Забіли та Боровиковського.
-
У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс “Очи чёрные”, присвятивши його своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг. Потім цю пісню неодноразово переспівували, зокрема Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас, Патрісія Каас. Також у 1847 році Гребінка своїм коштом відкрив парафіяльне училище в Рудці для дітей бідних селян.
-
Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині – біля хутора Убіжище.
-
Попри те, що значну частину прозових і поетичних творів Гребінка писав російською (що неодноразово відзначалося радянською критикою, нібито підтверджуючи прагнення українських письменників бути частиною загальноросійського літературного процесу) – можна сказати, що в письменника відбувалася внутрішня боротьба між “малоросом” та “свідомим українцем”.
До прикладу, свої перші твори Гребінка підписував як “Е. Гребинкин”, але незабаром повернувся до справжнього українського прізвища. До того ж у 1840 році, в листі до одного з друзів, Гребінка писав: “Я теперь едва поднялся на ноги и сегодня же уезжаю в Малороссию, чтобы не умереть между кацапами…”.
-
Українською мовою усі твори Євгена Гребінки вперше опублікували 1878 року.
