Євген Филимонович Маланюк народився 1 лютого 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина.
Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914.
1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо почалася Перша світова війна. Маланюк був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії.
1920 р. — з’являється друком перший вірш.
Після поразки УНР назавжди покидає Україну.
Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина».
Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької школи поетів».
Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.
За фахом Є. Маланюк – інженер.
У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».
Протягом 1930—1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»г «Перстень Полікрата».
У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, де став членом угруповання МУРу (Мистецький український рух)
1949 р. — переїхав до США, де прожив до самої смерті.
У 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966).
У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».
16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка.
ТВОРЧІСТЬ МАЛАНЮКА
Провідна тема всієї творчості Є. Маланюка – Україна.
– Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.
– Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості.
– Наскрізна ідея української державності
Належав до умовної «Вісниківської квадриги» — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).
ЗБІРКИ МАЛАНЮКА:
– 1925р. перша збірка «Стилет і стилос»
– 1926р. «Гербарій»
– 1930р. «Земля і залізо»
– 1934р. «Земна Мадонна»
– 1939р. «Перстень Полікрата»
– 1943р. «Вибрані поезії»
– 1951р. «Влада»
– 1953р. поема «П’ята симфнія»
– 1954р. «Поезії»
– 1959р. «Остання весна»
– 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв
